Хто як не ми, педагоги, знаємо, що час не стоїть на місці. Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується, Україна все більше інтегрується в світовий простір. Ці фактори ставлять перед освітою інші завдання, ніж декілька років тому. Держстандарти і навчальні програми мають відповідати вимогам часу, тобто в них мають бути закладені найновіші досягнення науки, технологій, педагогічної думки, новий освітній зміст. Нагромаджуються нові знання, нові психологічні підходи, педагогічні методики, навіть діти стають іншими.

Сьогодні освіта України переживає процес «оновлення»: вводяться нові Державні освітні стандарти, програми, підручники. Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується, Україна все більше інтегрується в світовий простір. Ці фактори ставлять перед освітою інші завдання, ніж — багато років тому. Держстандарти і навчальні програми мають відповідати вимогам часу, тобто в них мають бути закладені найновіші досягнення науки, технологій, педагогічної думки, новий освітній зміст. 

Основні державні документи зазначають, що «Стандарт освіти – це система основних показників, що є складовими державної норми освіченості. Освітній стандарт відображає суспільний ідеал, враховує можливості реальної особистості та системи освіти щодо досягнення цього ідеалу». У Законі України «Про загальну середню освіту» говориться: «Державний стандарт загальної середньої освіти – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні».

 З 1 вересня 2012 року відбулося впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого у квітні 2011 року. З вересня 2013 року впроваджується Державний стандарт базової й старшої шкільної освіти, затверджений у листопаді 2011 року.

Слід зазначити, що нове завжди викликає занепокоєння, адже не відразу стає зрозумілим механізм змін. Але першочерговим завданням школи було і залишається отримання учнями необхідних знань, умінь і навичок для реалізації себе в соціумі. І новий Державний стандарт спрямований на вирішення цих завдань. У ньому враховано можливості навчального середовища, сприятливого для задоволення фізичних, соціокультурних і пізнавальних потреб учнів.

Розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» орієнтує освіту на формування способів навчальної, пізнавальної, комунікативної, практичної діяльності.

Орієнтація на компетентісний підхід до змісту освіти, формування готовності школярів застосовувати набуті знання, уміння навички та способи діяльності у практичному житті головна вимога до навчання.

 Перейнявшись її важливістю і прагнучи йти “в ногу з часом”, учитель повинен шукати відповідь на питання «Що і як я маю робити? З чого почати і як продовжувати? Яким має бути кінцевий результат?», а також звернутися до освітніх документів (державних стандартів, концепції освіти, навчальних планів та програм тощо).

Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін».

Сучасний розвиток суспільства , зростаюча проблема у спілкування та співпраці між країнами і народами з різними мовами , історією та культурами вимагає суттєвих змін у підході до навчання та викладання іноземних мов у навчальних закладах і відповідно до цього осучаснення освіти.
            Впровадження нових Держстандартів відбувається поступово: на сьогодні за новими програмами навчаються учні 1-4-х класів та учні 5-8-х класів.

Відповідно до вимог нового Державного стандарту, учні 5 – 8- х класів вивчають другу іноземну мову .

              В умовах впровадження нових Держстандартів  вивчення процесу адаптації учнів має велике значення для побудови подальшого процесу навчання. Дане питання постійно знаходиться на контролі в адміністрації закладу, значна роль при цьому належить практичному психологу школи, яка проводить необхідні дослідження: відвідує уроки, за допомогою анкетування учнів та батьків визначає рівень адаптованості учнів, надає рекомендації вчителям та батькам, щодо учнів, які важко сприймають перехід від початкової ланки до базової.

Мета конкретизується через систему завдань, а саме:

ü пробудження в дитини бажання бути моральною;

ü формування в учнів моральної свідомості на основі організації моральних стосунків дітей через їх включення в стихійну або спеціально організовану діяльність;

ü вироблення етико-естетичного ставлення до життя й до своєї життєдіяльності;

ü формування моральної культури, толерантного ставлення до інших культур і традицій;

ü забезпечення   розвитку   в   дітей   потреби   у   здоровому   способі   життя, гармонійному поєднанні духовного, фізичного та психічного здоров'я;

ü формування культури сімейних стосунків;

ü розвиток чеснот і позитивних моральних якостей дитини, спонукання до самовдосконалення;

ü підтримка здібностей, культурної творчості, спрямованої на особистісний саморозвиток;

ü подолання кризових станів дитинства, новоутворень, що виникли в психіці дитини під впливом антисоціальних проявів.

  Адаптація освіти до потреб сучасного суспільства зумовлює пошук інноваційних методів отримання надійних оцінок навчальних досягнень. Учитель сьогодні повинен уміти конструювати нові педагогічні ситуації, нові завдання, спрямовані на використання узагальнених способів діяльності та створення учнями власних продуктів в освоєнні знань.

Отже, потрібно зауважити, що реалізація Стандарту потребує змін у діяльності вчителя, виконання нових функцій у процесі професійно-педагогічної роботи в сучасній школі.
Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні у учнів комунікативної компетентності. базою для якої є комунікативні вміння , сформовані на основі мовних знань і навичок . Цього потребує сучасний стан міжнародних зв’язків України , вихід її на Європейський та світовий простір осучаснення освіти .  

                   Досягнення належних результатів неможливе без застосування та використання інноваційних технологій .
            Використання інноваційних технологій забезпечує підвищення ефективності навчального процесу , гарантує досягнення запланованих результатів навчання . Інноваційну технологію слід розглядати як комплекс, що складається з :
- подання планових результатів навчання ;
- засобів діагностики стану знань , умінь та навичок ;
- критерії вибору оптимальних моделей для конкретних умов .
            У процесі викладення іноземних мов , на мою думку, варті найбільшої уваги технології, засновані на особистісно — орієнтовному навчанні:
- розвивальне навчання;
- інтерактивне навчання ;
- креативне навчання ;
- проектна робота.
            Особистісно - орієнтований навчальний процес передбачає певну переорієнтацію свідомості вчителя , погляд на особистість учня та на себе як цінність . В особистісно-орієнтовному навчанні слід пропонувати матеріал , для якого характерна новизна, практична спрямованість , створювати ситуацію успіху, доброзичливо коментувати відповіді та дії учнів тощо .
         Розвивальне навчання передбачає не інформативний , а розвивальний освітній процес. Навчання має підпорядковуватись не повідомленню матеріалу й перевірці знань , а розвитку досвіду учнів щодо викладеної вчителем та самостійно опрацьованої інформації. Учні не тільки слухають розповідь учителя , а й співпрацюють із ним у діалозі, висловлюють свої думки , діляться інформацією . Вчитель навчає учнів розвивати своє критичне мислення , самостійно аналізувати інформацію . бачити свої помилки або логічні порушення у твердженнях однокласників .
Інтерактивне навчання ( англ . intr - азаємний , act - діяти ) - це особлива форма організації пізнавальної діяльності, яка полягає у забезпеченні постійної активної взаємодії ігрунтується на діалозі. моделюванні ситуацій вибору , вільного обміну думками . Це співнавчання , взаємонавчання , в якому і учні, і вчитель є рівноправними , рівнозначними суб’єктами навчання лише з тією відмінністю , що педагого стає справжнім лідером дитячого колективу , організатором процесу навчання .

Інтерактивне навчання сприяє формуванню цінностей , навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії . Його мета — створення комфортних умов навчання , за яких кожен учень відчуває свою успішність . інтелектуальну спроможність . Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій , використання рольових ігор , спільне розв’язання проблем .
          Принципи інтерактивного навчання :
- безпосередня участь кожного учасника занять у процесі навчання , що зобов'язує вчителя як організатора навчального процесу зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів вирішення певної проблеми ;
- взаємне інформаційне й духовне збагачення .
        Креативне навчання ( лат . creatio - створення ) базується на творчих здібностях . Тобто,  креативність - це „ здібність до творчості та створення умов , які полегшують і стимулюють творчий процес , забезпечують оцінювання його продуктів . Креативність виявляється в тому , що свідомість людини відбирає асоціації . яких немає в зовнішньому світі й пам’яті, та утилізує їх відповідними засобами , орієнтуючись на певні установки».
За визначенням американського психолога У. Фромма, суть творчості -           „ дивувати і пізнавати , це вміння знаходити рішення у нестандартних ситуаціях , це зацікавленість і відкриття нового і здатність до глибокого пізнання особистого досвіду” .
Одним з основних завдань освіти є формування творчої особистості. Звичайно, не всі у класі мають одинакові здібності. Тому завдання вчителя  у виявленні та розвитку їх у кожного учня на кожному уроці.
         Проектна технологія навчання полягає у спрямуванні та стимулюванні інтересу учнів до нових знань , розвитку пошукових зусиль дитини через пошук оптимальних шляхів вирішення проблеми і застосування їх у конкретній діяльності. Проектна робота сприяє не тільки розвитку комунікативної компетентності учнів , а й збагаченню знань з предмета, створює сприятливі умови для розкриття та виявлення творчих здібностей дитини. Проектуючи, учень навчається творчо мислити, самостійно планувати свої дії, естетично реалізовувати засвоєні засоби і способи роботи, удосконалює свої навички і культуру міжособистісного спілкування та співпраці.
         Проектний метод передбачає стимулювання активності учнів щодо формування запитів інформації, вміння консультувати, допомагати, оцінювати тощо.
          Сучасний вчитель має бути митцем . Особливо це стосується вчителів іноземних мов , бо вони працюють в умовах ( особливо в сільських школах ), далеких від мовного середовища, не маючи часто контактів , зв”язків з країнами , мову яких вивчають . Завдання вчителя іноземної мови - наблизити навчальну ситуацію на уроці до умов сучасного життя , соціалізація учнів .
                             З метою розвитку інтересу до вивчення іноземної мови , урізноманітнення форм і методів роботи в практиці роботи вчитель повинен застосовувати  інноваційні технології, але в жодному разі не перевантажувати ними уроки .
         Використання  парної , групової роботї  сприяє спілкуванню , розвиває навички співпраці, виховує почуття товаристськості, прагнення не підвести друзів , бути надійним партнером . В умовах дружнього змагання кожен учень намагається відповідати як найкраще . Залежно від завдання формуються групи з однаковим рівнем знань , кожна група отримує диференційоване завдання або з різним рівнем знань та умов, що в кожній з таких груп буде свій лідер - учень , який має добрі знання з предмета .
Використання  завдань та ігор індивідуального спрямування , які розвивають особистість учня , дають змогу випробувати свої сили , знання , стимулюють постійне прагнення до самоствердження в колективі. Прикладом цього є кросворди ( діти самі охоче складають кросворди з ключовими словами і з великим ентузіазмом розв’язують їх), вправи на словотворення , ігри в ланцюжок (нарощування однорідних членів речення, фраз , цілих речень , а в старших класах - індивідуальні проекти і мій і проекти, як правило з аннотаціями 2-3 учнів ) на різні теми ( „ Die ukrainischen Komponisten“ , „ Die ukrainischen Schriftsteller“ , „Die Hauptstadt der Ukraine“ usw.)
         Учні з радістю виконують завдання, якщо почуваються рівноправними партнерами вчителя . В таких умовах урок перетворюється на жвавий діалог , обмін інформацією . Цьому сприяють різні форми роботи .
„ Коло ідей” ( „ Kreis der Ideen“ ). Метою такої гри є складання переліку ідей , пропозицій , залучення всіх учнів до обговорення питання . Кожний учень по черзі дає відповідь на поставлене питання 5 доки вичерпуються всі ідеї . Це дає змогу кожному учню взяти участь у такому виду роботи . До того ж можна уникнути ситуації, коли перший учень має змогу висловити все . Можна пропонувати учням висловити свою думку письмово на картці (у сильних групах ) . Учитель або ведучий збирає картки й записує на дошці зазначений на них перелік ідей або починає дискусію користуючись інформацією з карток (наприклад : „ Was können wir am Wochenende unternehmen ?“ , „ Wie können wir die Natur schützen ?“ )
„ Мікрофон” („Mikrofon“). Гра дає змогу кожному учню сказати щось швидко , по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку . Інші учні не можуть говорити , підказуючи з місця , оскільки право говорити має тільки той , у кого мікрофон . Наприклад : таким чином можна переказувати тексти , робити повідомлення або опитування думки з теми ( „Das Glück . Was bedeutet es für dich ?” ,  організувати розрядки: „ Wann bist du glücklich ?“ , „ Wann ärgrst du dich ?“ , „ Wann faulenzt du ?“ , „ Wie kann ein Mensch sein ?“ тощо .
Мозковий штурм ( Gehiriisturm ) . Ефективний та добре відомий інтерактивний метод колективного обговорення , який спонукає виявляти свою творчість та уяву шляхом вираження думок усіх учасників , допомагає знаходити кілька рішень щодо поставленої проблеми . Цей вид роботи використовуємо, як правило, на підсумкових роботах з теми ( наприклад : „ Wie können wir zum Umwelschutzt beitragen ?”).

 „ Експрес - опитування” ( Expreßbefragung ) застосовую для розвитку в учнів мислення , уміння швидко орієнтуватися і робити повідомлення або висловлювати свою думку на основі вивченого матеріалу . Так можна проводити перевірку розуміння прочитаного , прослуханого тексту.

 Одним з найефективніших шляхів підвищення результативності навчання іноземних мов є рольові ігри (Rollenspiele ), які дають змогу реалізувати основний методичний принцип - комунікативне спрямування навчання . Рольові ігри сприяють мотивації вивчення іноземної мови , допомагають врахувати психолого-вікові особливості дітей, їхні інтереси , сферу діяльності, відображають особистий досвід учнів , а головне - моделюють ситуацію реального спілкування .
        На уроках іноземної мови жоден вчитель не може обійтися без гри . Ігрова модель навчання допомагає реалізувати , крім основної дидактичної мети ще й комплекс завдань :
- забезпечення контролю виведення емоцій ;
- надання дитині можливості самовизначення ;
- сприяння та допомога в розвитку творчої уяви ;
- надання можливості удосконалення співпраці в соціальному аспекті;
- допомога у висловлюванні своїх думок .
      Специфіка предмета потребує існування постійних міжпредметних зв’язків німецької мови з українською мовою та літературою , зарубіжною літературою , математикою , фізикою. На знання з  цих предметів слід спиратися під час вивчення кожної теми програмового матеріалу . Важливим у роботі вважаю формування позитивного ставлення учнів до навчання , навчальної праці, активізації їхньої навчальної діяльності, залучення до самостійного пошуку , розвиток інтересу до німецької мови , культури , історії німецькомовних країн .
Для цього слід добирати вправи , завдання :
- мотивовані на цьому уроці, чи етапі уроку ;
- цікаві й захопливі для учнів ;
- які несуть нову інформацію , збагачують знання і водночас потребують ініціативи , роботи мислення учнів , створюють умови для реалізації кожним учнем своїх знань , умінь і навичок .
          Кожна з вищезгаданих технологій цікава , корисна , пропонує для вчителя широке поле діяльності і, залежно від фахово - психологічних особливостей педагога та індивідуальних особливостей учнів , варта застосування , використання в процесі викладання іноземних мов .          

        Використання інноваційних технологій сприяє вирішенню поставлених перед сучасною школою завдань , реалізації особистісних якостей учнів - креативних ( творчих ), когнітивних ( пізнавальних ), діяльнісних ( сприяють соціалізації школярів ).
          Використання інноваційних технологій :
- допомагає у формуванні творчої особистості, її розвитку в умовах педагогіки співпраці, толерантності, які випливають з концепції прав людини як вищої цінності. як мети суспільного прогрессу, а не його засобу ;
- створює сприятливий психологічний клімат на уроці;
- забезпечує свідоме засвоєння навчального матеріалу ;
- урізноманітнює уроки застосуванням різноманітних завдань , вправ, тренувань , різних видів навчального контролю;
- збуджує та розвиває інтерес до вивчення предмета і прагнення бути активною дійовою особою, співавтором уроку ;
- вчить учнів самостійно здобувати знання , користуватися додатковою літературою ;

 - дає змогу отримувати задоволення від досягнутого, але не заспокоюватися , а розширювати, вдосконалювати знання, уміння, навички.

Наш досвід свідчить, що процес навчання - це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини та її власної активної участі в цьому процесі.

Учитель досягне успіху на своїх уроках лише тоді, коли зрозуміє, що дітям подобається все нове й цікаве. Тож слід пам'ятати, що навчання має бути різноманітним, бо одна й та сама модель проведення уроків не дає можливості дітям розкрити себе повністю, зупиняє розвиток творчого потенціалу.