Як дітей колисали недремно,

То не раз змахнули краплинку поту.

Що ж прислів'я мовить недаремно:

"Хто не мав дітей - не мав і клопоту".

А зросли, то скільки дум у мами

І турбот про кожне їхнє діло.

Голова боліла від маленьких, 

Від дорослих серце заболіло.

Сьогодні ми більше  ніж раніше згадуємо той день, коли привели вас до школи. Частину своїх клопотів про вас передали вчителям. Разом з ними раділи кожному прочитаному слову та кожній розв'язанній задачі. Це вони, вчителі, переживали за погано написану контрольну роботу більше за вас. 

Сьогодні ви - головні герої свята. Ви - випускники. Перед вами невідоме майбутнє. Що ж воно вам готує? Що чекає вас завтра?

Якби могли, то дали б вам крила, щоб ви полетіли і знайшли собі найкращу долю, але у нас немає крил. Якби могли, то дали б вам багато грошей, щоб ви купили собі щасливе майбутнє, але щастя за гроші не купиш. Візьміть із собою в майбутнє нашу материнську любов і щиру молитву до Бога,  вони допоможуть вам  усюди і завжди. А від вас просимо бути справжніми людьми.

Добре дати світові людину,

А людині  дати світ широкий,

Дарувати їй цвітіння рясту,

Сині гори і нестримні ріки.

Хто не мав дітей - не звідав щастя,

Долею обкрадений навіки.